Лящ і підлящ. Місця для ловлі

В основному, лящі мешкають у глибоководних місцях водойми, і рідко їх можна зловити близько до берегової лінії. Використання човна на риболовлі буде величезною підмогою у вудженні великого ляща. Але якщо такого немає, то потрібно більшою мірою набиратися теоретичних знань і практики в пошуках місць, на яких можлива ловля з берега.

Для цього вивчайте рельєф дна водоймища, звички ляща і потім приступайте до практики: шукайте місця його стоянок або переміщень. У більшості випадків біля берега траплятимуться лише підлящ.

Зграї лящів протягом доби постійно мігрують, і виявляти ці маршрути – не просте завдання для рибалки. Як правило, ці переміщення є непостійними, і риба в пошуках їжі проходить по різних місцях, які можуть повторюватися з часом. Ці ділянки зграя вибирає за багатьма факторами, залежно від пори року, рельєфу дна, погодних умов і, звичайно ж, температури води та навколишнього середовища.

Важливе значення для пересування зграї має таке явище, як термоклін. Це коли вода під впливом сонця прогрівається і поділяється в товщі на теплі та холодні шари. У той час, коли у верхніх шарах води й нижніх при спекотній погоді знижується вміст кисню у воді, в зоні термокліну його перевага набагато вища.

Лящ у такий час піднімається з глибини до цієї зони. Тут його і треба ловити. Але знайти межі термокліну не завжди вдається. Тому є інший вихід із становища. До полудня слабкий вітер насичує поверхневий шар води киснем, і лящ піднімається в ці шари, щоб ковтнути трохи повітря. Намацавши цю глибину, рибалка відразу відчує активне клювання.

Підлящ – це молодий лящ, який більш активний і менш обережний, ніж його дорослий родич. У підляща обмін речовин відбувається швидше, у зв'язку з цим він постійно шукає собі їжу. Його легко виявити на глибинах до чотирьох метрів, між ямами чи уступами. Дно в таких місцях може бути піщано-гальковим із перепадами в ґрунті. Гірше, якщо дно замулене або піщане. На пригодованих місцях підлящ ловиться набагато краще, і трапляються більші екземпляри.