Вітаємо, ви на гачку!

Іноді навіть у колі професіоналів можуть народжуватися безпідставні чутки. Підтвердження цим фактам формулювання – «всі снасті замінні». Звичайно, замість вудилища можна пристосувати березку, що стоїть неподалік. Замість волосіні цілком підійде якірний ланцюг корабля або такий же за параметрами, знятий з рідної шиї. Але як бути з гачком? Дурна представниця класу водних хребетних (у сенсі риба) принципово ігнорує будь-які нововведення і, як і раніше, чіпляється виключно на банальний гачок…

Старовинні рибальські гачки

Трохи історії

За свідченням наївних істориків гачок було винайдено близько 20 000 років тому. З подібним твердженням можна погоджуватись чи ні – очевидців не знайти. Але документи, насилу знайдені археологами, свідчать, що це знаряддя для вилову риби було популярним ще за пару тисячоліть до Різдва Христового в Єгипті та Китаї…

Але, мабуть, одним із ранніх різновидів гачків служила своєрідна розпірка. При заковтуванні приманки, зігнута обопільногостра голка розпрямлялася і таким чином опинялася у риби, як кажуть, поперек горла. На сьогоднішній день подібною екзотикою користуються досить рідко, хіба що для ловлі вугрів і знаменитих летючих риб.

В принципі, ідея рибальського гачка (у тому вигляді, в якому ми бачимо його сьогодні), спала на думку людині, яка додумалася зігнути звичайну швейну голку. За прикладом далеко не треба ходити. «Нагрійте голку до червоного гартування, зубилом зробіть борідку і загостріть жало. Потім нагрійте ще раз і зігніть у гачок бажаної форми». Подібні (і більш докладні) записи робив китайський імператор Цзінь Гу в другому столітті нашої ери. Мабуть великий рибалка був, якщо історія пам'ятає про нього за цими записами.

Гачок розпірка

Протягом тривалого періоду у виготовленні гачків процвітали жахливі кустарщина і безвладдя. Втім, населення рідної планети хитрувало на цю тему всіма доступними (і не дуже) способами. Цю снасть виготовляли з дерева усіляких порід (особливою популярністю користувалися дерев'яні шипи), ріг, хітин і навіть дорогоцінних пластин панцира черепахи. Більше того, до наших днів збереглися зразки гачків із каменю, перламутру, бронзи, латуні, міді, а також (О, апофеоз!) найчистішого золота.

Останні можна замовити прямо сьогодні й навіть з елегантним тавром у вигляді власних ініціалів. Втім, перед тим, як такі замовляти, подумайте про те, що риба може не оцінити вашого гарного смаку і основ «крутості». Візьме та й перекусить повідець у найліричніший момент. Ну, а вам цілих 15 хвилин доведеться журитися про втрату…

Цілком можливо, що саме з цієї причини рибалки всього світу схильні вибирати гачки з недорогих металів. Слава про їхню неминущу якість пішла починаючи з XYII століття з берегів Туманного Альбіону. Саме в Англії виробники класичних швейних голок вирішили розширити спектр товарів до серійного виготовлення гачків. Одним із перших промисловців-виробників став Чарльз Кірбі, який винайшов, якщо можна так сказати, власний почерк. Форма гачка, яку він розробив, і досі носить горду назву «Кірбі». Втім, британці славляться своїм «гачкотворством» досі.

Будучи в Лондоні, не забудьте заскочити в Реддінг Уорстерпшир, що в районі старого лондонського мосту. Повірте, без покупок ще ніхто з рибалок звідти не вибирався… Проте, англійці були далеко не єдиними в цій ніші рибальського бізнесу і з середини 19 століття лідерство в цій галузі перехопили скандинави. Те, що останні з давніх-давен заробляли морепродуктами собі на їжу і державний бюджет, не для кого секретом не є, хоч і левова частка цих самих морепродуктів з належною якістю йде на експорт. Проте останній факт не заважає Норвегії, зокрема, бути відносно провідним постачальником гачків для різних сфер рибальства.

А що ж стосується безпосередньо цього нехитрого пристосування, то про якість можна судити лише за одним параметром – вибором марки сталі. При правильному виборі ваш гачок не буде ні м'яким, ні ламким, ні тендітним, а його «жало» має витримувати відгин мінімум на 30 градусів. Саме такі якості мають і японські гачки торгової марки Decoy. Всі ці дані можна прочитати на фірмовій упаковці.

Однак, не слід забувати, що без правильно підібраних гачків (залежно від того, на «кого йдете»), краще вирушати не на водойму, а… за грибами…